Голові Верховної Ради України В.В. Рибаку Народним депутатам України
Відкрите звернення НІ ПОЛЮВАННЮ - ЗНИЩЕННЮ ТВАРИН ЩЕ Й НА ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЯХ! Щодо законопроекту № 2286 "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд (про екологічний і мисливський туризм)"
Шановний Голово! Шановні народні депутати!
13 лютого 2013 народний депутат від Партії Регіонів з Одеської області В. Барвіненко зареєстрував у Верховній Раді законопроект № 2286 "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України (про екологічний і мисливський туризм)". Ним під виглядом так званого "мисливського туризму" пропонується відкрити полювання в заповідних та інших зонах біосферних заповідників, а також в національних парках, заказниках, охоронних зонах заповідників й в інших об’єктах природно-заповідного фонду України (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=45753). Це вже четверта спроба відкрити українські природні резервати для мисливсько-депутатського свавілля. У минулому та позаминулому році екологічній громадськості вдалося відбити 3 подібних законопроекти. З відкритими листами тих кампаній можна ознайомитися тут: http://maidanua.org/static/news/2011/1295253442.html, http://maidanua.org/static/news/2011/1306087368.html та http://pechenegy.org.ua/ru/node/462.
Як зазначалося громадськістю, "Останні 20 років в Україні діючий контроль за полюванням був відсутній. Це призвело до скорочення більшості мисливських тварин, наприклад, чисельність кабана, козулі, диких гусок, лосів впала на 30-70 %; катастрофічно знизилася чисельність мисливських видів птахів, особливо качиних та сивкоподібних. І заборона на полювання на територіях природно-заповідного фонду приймалася саме для покращення стану їх популяцій. … Будь-яке послаблення охоронного режиму територій та об‘єктів природно-заповідного фонду, зокрема, введення полювання, повинно прийматися лише з урахуванням експертних висновків та громадської думки. Вони також не були враховані Так, без економічного обґрунтування, без експертних висновків, не зважаючи на екологічні вимоги та думку громадськості, на заповідних територіях можна не тільки полювання відкрити, а і розпочати рубки лісу, видобуток корисних копалин, забудову котеджами для VIP-осіб! Природно-заповідний фонд України є національним надбанням народу України і частиною Всесвітньої природної спадщини. Більшість громадян він приваблює не можливістю вбивства тварин задля власного задоволення, а єднанням із природою, можливістю побачити диких тварин у природній обстановці, – таких можливостей стає все менше і менше – у тому числі, і "завдяки" мисливцям. Зараз спілкування з природою можливе лише на територіях природно-заповідного фонду. Але відновиться на них полювання – і тут ця можливість зникне. Мисливці становлять всього декілька відсотків населення, і вони не мають права нав’язувати більшості свої інтереси!" (http://maidanua.org/static/news/2011/1295253442.html). І ось тепер на наші заповідники й національні парки почалася четверта атака. В порівнянні із попередніми В. Барвіненко привніс до неї "ноу-хау": ним уперше за всю історію заповідної справи України – и незалежності, и радянських часів – пропонується відкрити полювання в заповідних зонах (зонах суворої охорони)! В багатьох заповідниках полювання не було вже багато десятиліть, а в деяких - століття і більше того. І відкриття його на цих територіях фактично приведе до їх ліквідації як заповідних, бо через полювання своєму призначенню вони відповідати перестануть. Щодо 8 біосферних заповідників України, то ЮНЕСКО, як спеціально уповноважений орган ООН, вимушений буде анулювати видані сертифікати щодо внесення цих об’єктів в Світову мережу біосферних резерватів, адже згідно всіх міжнародних критеріїв в зоні суворої охорони (заповідній зоні) полювання в жодній країні світу не проводиться.
На сьогодні під заповідниками і національними парками перебуває менше 1% території України, в той час як мисливські угіддя займають близько 80% її території. Проте, цього депутатам-мисливцям замало! Стає абсолютно незрозумілим, чому мисливський туризм не можна розвивати в мисливських господарствах, а обов'язково потрібно для цього приносити в жертву заповідні території, яких в Україні і так недостатньо. Показово, до речі, що в областях, де відсутні заповідники, винищуються останні особини крупних мисливських тварин. Так, на Кіровоградщині, вже рік тому знищили останнього лося. В обґрунтуванні законопроекту вказано про необхідність забезпечення адекватного контролю за ситуацією у Дунайському біосферному заповіднику з боку Вилківської міської ради, але чому для цього потрібно вбивати тварин на всій території всіх об’єктів природно-заповідного фонду всієї держави і як це покращить екологічний стан цих територій?!! Замість того, щоб вести раціональне мисливське господарство, сприяючи відтворенню дичини, нардепи-мисливці хочуть дозволити знищення нашого тваринного світу в останніх недоторканих куточках дикої заповідної природи. Саме тут дикі тварини у повному спокої зберігають й відновлюють свої популяції. Завдяки цьому відбувається поповнення популяцій тварин й на самих мисливських угіддях. Відкриття наших заповідників і національних парків для полювання призведе до повного й безконтрольного знищення та екологічного стресу усіх диких тварин, які зараз мешкають на них. Як наслідок, все це призведе до втрати природної та екологічної цінності цих територій, завдасть жорсткого й непоправного удару по біологічному різноманіттю нашої держави й екологічному балансу територій. Бажання "привласнити" для розваг окремих заможних людей ще й заповідники аж ніяк не посилює заявлені наміри України щодо євроінтеграції. Такі дії швидше демонструють "азійство" і небажання сприймати європейські цінності. Адже у Європі під охороною перебуває від 15 до 25% території (у світі - близько 12%), тоді як в Україні - лише 5,9%.
Також необхідно звернути увагу, що в цьому законопроекті (як, до речі, і в його попередниках) протягується ще одна пропозиція, яка не має відношення до суті порушеного питання, але є не менш небезпечною. Згідно запропонованої зміни до частини 5 ст. 18 вищезазначеного Закону органи місцевої влади отримають право погоджувати стратегічний для всякого об’єкта природно-заповідного фонду документ - проект організації території та охорони природних комплексів. Це дасть можливість необґрунтовано міняти зонування території заповідного об’єкту та понижувати її статус, здавати її в оренду, забудовувати, посилювати господарське використання з негативним впливом тощо. Заповідники й національні парки з усією сукупністю флори та фауни, як національне надбання українського народу, не можна віддавати на розграбування, яке так жадають окремі народні обранці. У зв'язку з вищенаведеним просимо Вас докласти всіх можливих зусиль щодо недопущення прийняття Верховною Радою України цього ганебного антиекологічного законопроекту.
Також вважаємо за необхідне додати, що партії, які проголосують за цей законопроект, позбудуться підтримки значної кількості електорату, оскільки прості громадяни України в усіх регіонах вже мають гіркий досвід і варварські приклади "вотчинного" полювання окремих депутатів і олігархів.
З повагою, 1. С. Шапаренко, Екологічна група "Печеніги", Харків. 2. ..... ------------------------------- КОНТАКТ: Сергей Шапаренко, ЭкГ "Печенеги": тел. (066) 387-46-81, pechenegy@rambler.ru
